В Україні завершилася масштабна ревізія «критично важливих» підприємств, ініційована урядом для розширення мобілізаційного ресурсу та ліквідації тіньових схем. Головними фільтрами для збереження броні стали нові правила розрахунку квот та вимога щодо середньої зарплати на рівні не менше 25,9 тис. грн.
Видання «Економічна правда» проаналізувало, як оновлена система працює в різних галузях економіки.
Через жорсткіші критерії близько 15% компаній не змогли підтвердити свою критичність, що поставило сотні малих та середніх підприємств на межу виживання.
Бронювання в агросекторі: нові ліміти на гектари та проблеми із зарплатами
Сільське господарство першим відчуло удар від нових правил. За даними Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), близько 15% господарств-членів асоціації втратили право на бронювання.
Спочатку Мінекономіки різко підвищило вимоги для отримання статусу через міністерство (до 1000 га та 40 млн грн доходу), через що дрібні фермери масово пішли до обласних військових адміністрацій (ОВА). Однак ОВА почали встановлювати власні специфічні критерії:
- На Київщині вимагали обов'язково працевлаштовувати визначену кількість переселенців (ВПО).
- На Одещині ввели квоту «один заброньований на 100 гектарів».
- На Кіровоградщині поріг підняли до 200 га, а як альтернативу прописали наявність від 50 голів кіз чи овець (через це фермери розкупили всіх тварин у навколишніх селах лише заради виконання критерію).
Після скарг аграріїв влада пішла на поступки: з 18 жовтня планку для подання документів до Мінагрополітики знизили до 200 га та 20 млн грн доходу. Проте залишається інша загроза — вимога до середньої зарплати (25,9 тис. грн), яку агробізнес фізично не зможе виплачувати взимку через сезонність роботи та обвал цін на зерно.
Бронювання водіїв-міжнародників: дефіцит кадрів та втеча за кордон
Транспортна галузь опинилася в глибокій кризі, адже урядової квоти у 50% заброньованих виявилося недостатньо. Віцепрезидент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників (АсМАП) Володимир Балін зазначає, що дефіцит водіїв сягає 30-40%, через що половина вантажного автопарку простоює.
Ситуацію ускладнюють кілька факторів:
- Втеча за кордон: лише за цей рік комісія розглянула понад 700 випадків, коли водії виїжджали в рейс і відмовлялися повертатися в Україну, кидаючи вантажівки.
- Мобілізація на кордоні: через черги та синхронізацію баз перевірка водія може тривати до 72 годин; якщо в системі виникає «червоний» статус, водія можуть мобілізувати прямо на пункті пропуску.
- Проблема ФОПів: майже 44% компаній-членів АсМАП працюють як фізособи-підприємці, які за законом взагалі не мають права бронювати працівників.
Бронювання айтішників: технічні збої та статус ФОПів у Дія.City
Для технологічного бізнесу підвищення зарплатного порогу до 25,9 тис. грн не стало проблемою. Однак IT-сектор зіткнувся з іншими викликами:
- Технічні збої в реєстрах: тривалі затримки в обміні даними між Пенсійним фондом, «Дією», «Оберегом» і ТЦК призводили до того, що заброньовані фахівці тимчасово залишалися без захисту і могли бути мобілізовані.
- Гібридна робота: значна частина галузі тримається на гіг-фахівцях та ФОПах, які за законом не підлягають бронюванню, що розвалює ключові команди.
Показово, що до 1 вересня статус критичності підтвердили 1900 резидентів «Дія.City» (проти 2500 до початку аудиту).
Скасування статусу критичності: нові пастки для бізнесу
Спілка українських підприємців (СУП) зазначає, що головною проблемою став брак діалогу влади з бізнесом під час зміни правил.
Наприклад, після оновлення критеріїв МОЗ зі списку критично важливих раптово викинули підприємства, що виготовляють пакування для ліків (хоча вони є невіддільною частиною фармацевтичного ланцюга).
Ще однією суворою нормою стала заборона на повторне подання документів: якщо підприємство втратило статус критичності через невиконання вимог, воно не може податися на бронювання повторно протягом наступних шести місяців. Втримати колектив без броні за такий тривалий термін для більшості компаній буде неможливо.